Постаті:
Ксенія (Селеней)
Все началось с того, что в 2010 году Ксению пригласили на Вечер вальсов "Waltz Through Time", а она согласилась. Все бы ничего, только вальсировать она не умела совершенно...
Читати далі
 Форум 
   


~ Головна ~

Обличчя Студії

Випускники

Заняття

Події

Бібліотека

"XIX" Digest

Каталог танців

Галерея

Форум

FaceBook

Instagram

YouTube

Костюмерна

Контакт:
Оксана:
(Літеня)
+380 50 5751002

Юлія:
(Мінако)
+380 93 1512280

Тетяна:
+380 63 2034817
Початок Відповісти Статистика Пошук Опитування   Користувачі
Зараз на сайті:
Гостей - 1; Зареєстрованих - 0

Найбільша кількість відвідувачів: 56
[2 Трав 2021 13:50:33]:Гостей - 56 / Зареєстрованих - 0
Форум olddance.org Першоджерела

На початку ХІХ ст. не танцювали оберт на місці: десять ознак для визначення правильності.

Автор Повідомлення
Harold

Дата 15 Серп 2008 02:25:45

Авторка статті — Susan de Guardiola, авторка чудового блоґу, присвяченого історії танців від 15 до початку 20 сторіччя.
Переклад з англійської основного тексту, без коментарів, які теж дуже цікаві.
.

Мене, як фахівця танцю початку ХІХ сторіччя, часто просять висловитись щодо танців у екранізаціях різних романів Дж. Остен — чи справжні вони і чи справді розповсюджувались у часи Регентства (1810-1820). Нажаль, звичайна відповідь — «Ні». Ось невеликий орієнтовний перелік, який можна використовувати для оцінки танців, які подаються у фільмах чи викладаються кимось «так само, як на початку ХІХ сторіччя» або начебто «те саме танцювала Дж. Остен»:

1. На початку ХІХ ст. в танцях не ходили

У 18 — на початку 19 сторіччя ходьба не вважалася танцем. Музика (джиги і ріли) була жвавою і в танцях брала участь переважно молодь до двадцяти чи трохи за двадцять років, яка ще не звикла поводитись спокійно. В танцях використовувались певні кроки і уміння їх красиво виконувати вважалося важливим аспектом танцю. В романі Дж. Остен Менсфілд парк Фанні вивели із танцю, помітивши, що вона перестала робити потрібні кроки:

Сер Томас, побачивши що вона радше ходить ніж танцює, зади́халась і притискає руку до боку, наполіг аби вона сіла.

Зверніть увагу на зазначену відмінність у тому «що вона радше ходить ніж танцює» (курсив мій). У фільмах чи то нездатність акторів, чи то невігластво хореографів, чи то потреби режисерів найчастіше призводять до того, що танцори поважно ходять навколо сетів. Але «статечна ходьба» не властива для Регентства. Треба не пам'ятати що таке підліткове завзяття щоб вважати танці початку ХІХ сторіччя повільними і граційними!

2. На початку ХІХ ст. слідкували за округлістю
Естетика Регентства передбачала велику схильність до кривих чи звивистих ліній. Лебідь вважався красивим через вишукану кривизну його шиї, а hey користувався прихильнісю через те, що складався цілком з кривих ліній. Це впливало і на поставу. Танцори не тримали руки зігнутими у ліктях, W-подібно — кутуваті руки і гострі лікті піддавались анафемі. Відомий танцмейстер початку ХІХ ст. Томас Уілсон виразно це пояснює:

належна відстань між людьми, які тримаються за руки, необхідна для того, щоб уникнути згинання ліктів, що призводить до некрасивого поєднання двох кутів замість однієї звивистої лінії (із The Address; or an Essay on Deportment, 1821)

У сучасних контрдансах часто прямо закликають тримати руки піднятими у формі W; це стиль ХХ сторіччя, а не початку ХІХ. Якщо ви побачите гострі лікті на малюнках часів Регентства, це натяк на карикатурність.

3. На початку ХІХ ст. не танцювали оберт на місці
Протягом приблизно 175 років із довгого і різнобарвного життя контрдансів ці танці переважали у танцювальних залах. Але, як і будь-яке мистецтво, вони розвивались протягом тривалого часу. Популярні фігури 1600-х виходили з ужитку і замінялись іншими. Оберт на місці (Turn single), в якому танцор самостійно повертається по маленькому колу за чотири кроки, був особливо популярною фігурою 1650-х, коли контрданси вперше докладно документували. Ближче до кінця 18 сторіччя він повністю зник разом з популярною протягом 17 сторіччя послідовнистю leads, sides, arms. Будь-який танець, який складається з цих фігур, належить не до початку ХІХ сторіччя, а до часів громадянської війни і так само личить до Регентства як і дискотечні танці.

4. Танцори початку ХІХ ст. дотримувались моди
Разом із думкою, буцім фігури 17 сторіччя личать до початку ХІХ сторіччя, зустрічається ще більш цікава думка, наче і всі танці того часу теж підходять цьому часу.
Танцорів часів регентства не цікавило виконання танців пра-пра-пра-пра-пра-пра-бабусь і дідусів ще більше ніж сьогоднішніх підлітків. Такі танці як Hole in the Wall і Mr. Beverige's Maggot були записані в кінці 17-го стторіччя. Їх музика, їх стиль, їх кроки зовсім не відповідають початку ХІХ сторіччя, нема жодної особливості, яка робила б ці танці відповідними. Любовне марення цими танцями спонукає мене до оплакування кричущого неуцтва тих людей, які продовжують використовувати їх у фільмах. І будь-який «плейфордський» танець наражається на цю проблему. Описи Плейфорда видавались з 1650 до 1728 року, задовго, як видно, до початку Регентства (1810-1820). Ознайомитись з великим списком всіх танців із описів Плейфорда можна тут. Цей перелік зручно використовувати в якості непритаманних Регентству контрдансів.

5. На початку ХІХ ст. танцори робили це трійками
В сучасних «англійських контрдансах» прийнята подвійна форма, в якій сет формується з малих сетів по дві пари. Дуже популярний вислів «взялись за руки четвірками від початку!» В кінці 18 і на початку 19 сторіччя звичайний сет в контрдансі складався з малих сетів по три пари. Деякі популярні фігури тих часів, такі як swing corners (відома в сучасних контрадансах як contra corners) або hey залучали трьох танцорів або три пари одразу. До кінця 1810-х років всі бальні контрданси будувались з малих сетів по три пари і часто характеризувались подібними фігурами.

6. На початку ХІХ ст. справді спритно стрибали
Часи регентства не обмежувались довгими контрдансами. Шотландські ріли також входили в репертуар, хоча, можливо, не завжди вважались достатньо пристойними, особливо якщо поруч танцювався контрданс. Містера Дарсі не підтримали в Гордості і упередженні коли він запитав:

А чи не маєте ви, міс Беннет, сильного бажання скористатися такою можливістю і потанцювати ріл?

У своїй найпростішій формі ріл складався з трьох або чотирьох чоловік, які поперемінно то виконують hey, то танцюють на місці, де чоловіки вихваляються у спритності вигадливої роботи ногами. Томас Уілсон створив кілька складніших описів рілів для трьох-шести танцорів, хоча й не зрозуміло, чи здобули вони колись популярність в танцювальних залах.
Інший танець, який можна було часто зустріти наприкінці балу, — Sir Roger de Coverley (безпосередній предок Virginia Reel, з тою ж музикою, але з зовсім іншими фігурами, які залишились від описаного Плейфордом танцю) і La Boulanger (у найрізноманітніших написаннях). Це надзвийчайно прості танці, які використовувались для закінчення балу:

Ми обідали в Ґудстоні, а ввечері танцювали два контрданси і Boulangeries (Джейн Остен до сестри Касандри, 5 вересня 1796)

7. На початку ХІХ ст. люди змінювали свої уподобання
Вальсування було дуже новим і тільки починало визнаватись протягом Регентства — Дж. Остен (померла в 1817), можливо, ніколи не танцювала його і ніколи не згадувала у своїх романах чи листах*. При тому танець не був ознакою вищого світу, як зазначає коментатор в Единбурзькому журналі у 1818 році:


"Не заплутуйте мене", сказав він: "я не хотів сказати що вважаю всіх молодих людей, які вальсують, позбавленими скромності, такту або належних почуттів; проте я відчуваю що маю побажати своїй сестрі або коханій або дружині, набути своєрідну відразу до близьких стосунків, які спричиняє вальсування. Я ціную цю винагороду, своєрідну прихильність, якою жінка обдаровує партнера, надто високо для своєї самоповаги, щоб мати бажання розділяти його з будь-ким з її знайомих. Я хотів би щоб вона зберігла себе незайманою цими обіймами, залишивши себе для кращих почуттів. І справді, шановна міс Масґрейв, якщо б я навіть побачив кохану жінку у плині вальсування, на кшталт цих молодих осіб, то мав би відчути бажання звернутися до її партнера словами шляхетного поета — «Те, що ви тримаєте, можете забрати»."
(«Шляхетний поет» відноситься до скандального Лорда Байрона, який визнав вальс надмірним навіть для своєї дивовижно гнучкої моралі)

Ранній вальс дуже відрізнявся від сучасної форми. Танцори рухались на півпальцях не так як в сучасних спортивних бальних танцях (Dancesport, Танці з зірками), і мав багато варіантів тримання рук, один з яких показаний зліва. Вальсування також не обмежувалось сьогоднішніми 3/4. Жвавий вальс sauteuse містив підстриби і биття ногою у 2/4 або 6/8. І при цьому вальси не були поставленими, хоча Уілсон і запропонував танцювати різні вальси в послідовності (уповільніться на 3/4, пришвидшитись на 6/8 і знову на 3/4). Танцори в різних залах не танцювали однаково, як зараз на весіллях танцюють Electric Slide; це скоріше сучасна постановка ніж соціальний танець початку ХІХ ст.

8. На початку ХІХ сторіччя танцювали вниз
Один елемент, який здебільшого зберігається в сучасних контрдансах, — низхідна прогресія танцю. Сьогодні велика увага приділяється тому, щоб кожен учасник сету танцював якнайбільше часу. Двісті років тому було не так. Танець не починався усіма одночасно. Замість того перша пара сету починала, тим часом як інші спостерігали за ними, аби дізнатися який саме танець танцюють. Це було почесне і відповідальне місце, яке дозволяло парі вихвалятись красою їхніх рухів і давати приклад іншим танцорам, як Фанні робить в Менсфілд-парку:

І наступної хвилини вона відчула як її веде містер Кроуфорд в голову зали і вони стоять там в очікуванні інших танцорів, які ставали пара за парою.

Допоки пара прокладала довгий шлях вниз сету (це могло тривати десять хвилин і більше), інші танцори ішли за ними, допоки весь сет не починав рухатись. Коли перша пара доходила до низу, вони недовго стояли осторонь, очікуючи допоки спустяться наступні пари. Час, який пробігав у танці, не вважали змарнованим чи «простояним», це була рідкісна можливість близької бесіди з партнером наодинці. Це також забезпечувало час для відпочинку після кількох хвилин енергійного танцю уздовж усього сету.

Нажаль, сучасна практика має схильність заражати фільм і соціальний танець Регентства. Хіба що зрідка можна побачити танцювальну залу наповнену людьми, які дивляться на одну пару і чекають їх репліки.

9. Танці початку ХІХ сторіччя здебільшого квадратні

Кадриль (нащадок котільонів 18 сторіччя і предок сучасної кадрилі) стала великим захопленням англійців на прикінці 1810-х, готуючись стати переважною формою танцю протягом залишку сторіччя. В своїх мемуарах капітан Ґроноу згадує її першу появу у модних танцювальних залах Алмака:

В 1814 в Алмаку танцювали шотландські ріли і старі англійські контрданси, а оркестром, який приїзджав з Едінбурга, керував відомий тоді Нейл Ґоу. Лише в 1815 леді Джерсі привезла з Парижа улюблену кадриль, яка так довго залишалась популярною. Я згадую людей, які стали у першу кадриль в Алмаку: це були леді Джерсі, леді Ґарієт Батлер, леді Сьюзен Рідер і міс Монтґомері; за кавалерів стали граф Олдеґонд, містер Монтґомері, містер Монтеґью і Чарльз Стендіш.

Протягом кількох недовгих років для кадрилі було видано багато підбірок музики і укладені нові фігури, хоча Джейн Остен це не захопило:

Дуже вдячна за кадрилі, які я стараюсь добре обміркувати, хоча, звісно, вони гірші за котільони моїх днів. Джейн Остен своїй племінниці Фанні Найт, 20 лютого 1816

Танцювальна зала пізнього Регентства недовершена без бодай однієї кадрилі (фактично послідовність з п'яти коротших танців) Найбільш модні танцори могли навіть гратися деякими найновітнішими формами танцю самого кінця 1810-х, тобто підлаштовувати побудову (пара навпроти пари) і фігури кадрилі у контрданс і оновлювати ідею «неправильних» танців, в яких ведуча пара починала танець на лініях протилежних статей.

10. Справжні танці Регентства називались по мелодіям
Це слизький пункт: контрданси цих часів не мали назв. Назви мали мелодії. Фігури танців були більш-менш замінними і могли змішуватись, підбиратись і підставлятись в будь-яку мелодію відповідної довжини. Що і під яку музику танцювати — окремі питання, які ставились першій дамі перед тим, як починався танець. Ушанування окремої хореографії, хореографів і ідеї нерозривності між музичним твором і укладеним набором фігур у танці — новіший винахід.
«Як називається цей танець?» — питання, яке у ці часи насправді не має сенсу і змусить будь-якого балетмейстера чи викладача щонайменше замислитись на мить аби дати більш задовільну відповідь ніж «Він не має назви».
--------------
* Насправді згадувала, як це показано у коментарях до статті.


.
Linda

Дата 7 Жовт 2008 14:57:23

Гарольд, это ты переводил?


Пошли мне боже хорошего танцора! И убери его с глаз моих, как только танец кончится!
(Шекспир "Много шума из ничего")
Harold

Дата 7 Жовт 2008 15:38:02

Ну а хто?
Всі виправлення радо вітаються.


.
Linda

Дата 7 Жовт 2008 15:59:58

Пример из "Мэнсфилд парк" в пункте "1. На початку ХІХ ст. в танцях не ходили " сомнителен (то есть сомнительно, что он подтверждает тезис автора), но, само собой, нужно видеть оригинал статьи. Как звучит этот абзац в оригинале?


Пошли мне боже хорошего танцора! И убери его с глаз моих, как только танец кончится!
(Шекспир "Много шума из ничего")
Harold

Дата 7 Жовт 2008 21:22:02

Sir Thomas, having seen her walk rather than dance down the shortening set, breathless, and with her hand at her side, gave his orders for her sitting down entirely.


.
Linda

Дата 7 Жовт 2008 22:41:48 Виправив: Linda

Harold
Вот как раз эту цитату мне не составило труда найти. Я хотела абзац из статьи, а не из Остин.

Но раз уж ты привел... в глаза бросилось:
"and with her hand at her side" - это не "до грудей", это ниже В боку закололо.


Пошли мне боже хорошего танцора! И убери его с глаз моих, как только танец кончится!
(Шекспир "Много шума из ничего")
Harold

Дата 7 Жовт 2008 22:43:16

Виправив.

In the 18th and early 19th century, walking was not considered dancing. The music was lively (jigs and reels), and the dances were performed primarily by people in their late teens and early twenties (not known for their sedate habits). There were actual dance steps, and demonstrating the ability to perform them well was an important aspect of the dancing. In Jane Austen's Mansfield Park, Fanny is actually pulled out of the dancing because she had ceased to do proper steps:


.
Linda

Дата 8 Жовт 2008 16:41:56

Скажем так, цитата действительно показывает, что по крайней мере в некоторых танцах рассматриваемой эпохи скакали, а не ходили. Но сказано об этом крайне неудачно: из контекста статьи создается впечатление, будто Фанни вывели из танца за то, что она его плохо танцует (портит тем самым танец или что-то в этом духе). На самом деле, сэр Томас озабочен лишь самочувствием самой Фанни, которая вообще хрупкая и физически слабая, а протанцевала до 3 часов ночи.

Точно также неумело использована цитата из "Г и П" в пункте 6.

По поводу перевода: вроде бы нормально в целом, насколько можно судить без оригинала.
"Треба не пам'ятати що таке підліткове завзяття щоб вважати танці початку ХІХ сторіччя повільними і граційними! "
Тут мне не надо оригинал, чтобы отметить корявость перевода.
И за что ты так не любишь запятые? Их десятки пропущены в переводе.

Цитата. Harold:
Якщо ви побачита

опечатка

Но это мелкие придирки к статье и переводу, ничуть не уменьшающие ценности ни первого, ни второго. Всё это интересно, если не сказать революционно. Я тут задумалась - откуда у нас вообще определенные ассоциации между медленными контрдансами и Джейн Остин... Конечно, из фильмов. Можно убиваться по этому поводу, но нужно ли?
Побуждения фильм-мейкеров от части ясны: им нужно вставлять в танцы романтику и разговоры. Педантичная историчность их мало волнует, и я их понимаю. Все эти "Прихоти" и "Дыры" - красивы, романтичны и музыка к ним прекрасна. И главное для нас: мы успели их полюбить. Лично я не вижу оснований убирать их из балов по регентству.
Чисто практическая деталь: прыжки утомительны и часто сложны, танцы на шагах - это отдых для тех, кто хочет танцевать, но уже хватается за бок, и спасение для начинающих и пока еще не дружащих с ногами.
В общем, я бы не спешила произодить экзорсизмы.
Мое личное мнение, которым захотелось поделиться. Сразу уточню, что, как всегда, признаю за руководителем студии полное право выбирать свою policy исходя из своего видения.


Пошли мне боже хорошего танцора! И убери его с глаз моих, как только танец кончится!
(Шекспир "Много шума из ничего")
Harold

Дата 8 Жовт 2008 17:34:56

Цитата. Linda:
Но сказано об этом крайне неудачно: из контекста статьи создается впечатление, будто Фанни вывели из танца за то, что она его плохо танцует (портит тем самым танец или что-то в этом духе).

Може я погано переклав, але у мене якраз і склалося враження що її присадили через те, що їй було фізично важко продовжувати. Тобто це не покарання зовсім.

Цитата. Linda:
По поводу перевода: вроде бы нормально в целом, насколько можно судить без оригинала.

Ну… дякую. Посилання на оригінал точно було в кроспості жж. Тут забув, зараз додам. Це ж не таємниця, звісно. Було б класно, якщо б хтось вичитав, повиправляв і розставив пунктуацію, з якою я не дружу зовсім. Можу дати модераторські права такому ентузіасту, хоча у нас, нажаль, лише одиниці пишуть більш-менш правильно.

Цитата. Linda:
Всё это интересно, если не сказать революционно.

Я про ці речі вже більше року розповідаю…
писати треба, писати треба, писати треба

Цитата. Linda:
Чисто практическая деталь: прыжки утомительны и часто сложны, танцы на шагах - это отдых для тех, кто хочет танцевать, но уже хватается за бок, и спасение для начинающих и пока еще не дружащих с ногами.


Ми ще не пробували танцювати ці контрданси так, як їх треба танцювати. Тобто розбившись в сети по 3-4 пари, що забезпечує періодичний відпочинок всім, крім ведучої пари. Але ми спробуємо, найближчим часом спробуємо. Намагатимемось до балу знайти і цікаву, і невтомливу модель.

Цитата. Linda:
Мое личное мнение, которым захотелось поделиться.

Ну, моє ти знаєш — мені завжди хочеться «як має бути» і я вдячний за карт-бланш на першу частину балу.
Що ж до старих КД і інших танців, я вже казав тобі що ми просто не маємо достатньо часу у початковій групі на їх вивчення. Ну от мені особисто здається важливішим для них вивчити кадриль ніж кілька старих кд, а і те і інше може в них просто не поміститись за час підготовки. Якщо ближче до балу буде на це час (все інше буде танцюватись більш-менш прийнятно), то проблем нема.


.

Ваша відповідь

                  Відмінити

Перед відправленням "нелатинського" тексту перевірте кодування броузера!
» Логін » Пароль
 

Нове на сайті
olddance.org
Сезон 2020-2021 в розділі Події
Оновлено: 21.01.2021
Літні заняття в розділі Події
Оновлено: 25.06.2020
Вихід з карантину в розділі Події
Оновлено: 01.06.2020
День безчасся в розділі Події
Оновлено: 11.01.2020
Салон "Венские сплетни" в розділі Події
Оновлено: 11.01.2020
14 декабря -В ожидании Филеаса Фогга в розділі Події
Оновлено: 23.11.2019
Заняття у новому сезоні в розділі Події
Оновлено: 29.08.2019
Юля (Ледi Мiдлтон) в розділі Обличчя Студії
Оновлено: 15.08.2019

Час завантаження сторінки (сек.): 0.041


© Olexiy Machekhin