Інші народні танці : Bourrée - загальний опис

Bourrée - старовинний парний народний танець центральної Франції.

Що до назви буре існує кілька версій:
1. Вона може бути пов'язана із особливостями танцювання - Буре виконувалось навколо багать і тоді назва походить від в'язок хмизу.
2. Можливо, назва походить від старофранцузького слова burra - так називали пору підстригання овець.
3. Врешті, Bourrée може походити від слова bourrer у значенні настрибувати, битися.

Виникнення буре відносять до XVI століття, провінції Auvergne (Овернь).

Зараз традиційне французьке буре має дві форми танцювання - оверньське буре і буре, яке розповсюджене серед мешканців провінцій Bourbonnais (Бурбоне) і l'Anjou (Анжу).
Буре танцюють також в Limousin (Лімузен), в Ariège (Арьєж), Bretagne (Бретань) і інших провінціях.

У XVII столітті буре перенесли в бальні зали і на театральну сцену, але великої популярності головним чином буре набуло через вживання характерного кроку pas-de-bourrée (щоправда, в тогочасній бальній манері) в контрдансах і кадрілях XVIII-ого століття.
В XIX-ому столітті, pas-de-bourrée закріплюється і стає одним з головних кроків класичного балету.

До наших часів народне буре набуло безлічі форм. В танці беруть участь 2, 4, іноді 3 або 6 танцівників, які розташовуються в лінії, в дві лінії (одне навпроти одного), бік у бік, в 4 лінії, тощо.

Так, Пьєр Пані записав у землях Berry велику колекцію варіацій буре: на двох (одне навпроти одного), квадратом (carrée, carrée de la Châtre, carrée de Saint-Chartier, carrée-croisée), на 6, на 8, у колі, а мешканки Бурбоне взагалі танцюють буре переважно з двома кавалерами.

Оверньське буре зазвичай танцюється групами - найчастіше в четвірках. Тут танець носить більш імпровізаційних характер - танцюристи можуть відступати від музичних фраз, які зазвичай будуються з 4 тактів, рідше - з 3 або 5 тактів.

У нижній Оверні розповсюджені трьохдольні буре (montagnardes - горянка), у верхній Оверні і інших провінціях мелодія зазвичай дводольна. Незалежно від регіону, вона складається з двох, трьох, рідше - чотирьох різних фраз, які містять від 6 до 12 тактів і можуть повторюватись.

Мелодії буре виконуються на акордеонах, лірах, французьких волинках (cabrette), інших традиційних інструментах, не рідко супроводжуючись співом. Етнографічні записи, в яких дослідники фіксували буре від XIX століття, наводять велику кількість пісень, які співаються під буре.

Взагалі буре не є якимось надто важким чи складним до вивчення танцем. Навпаки - це легкий танок, виконання якого справляє враження ковзання по землі. Складнощі при вивченні танцю можуть виникнути хіба при вивченні поєднань кроків і фігур (коробочка, еліпс, канал, млин, хрест, тощо).
Деякі буре мають власні, дуже оригінальні схеми. Найбільш відомими є: la crouzade, la bourrée de Nazbinal, la Louise, la bourrée dite «des bouteilles», la montagnarde en cortège.

Базовий крок буре зазвичай розбитий на 3 долі, рідше - на 2. Постава танцюриста, легкі помахи злегка піднятих рук - гордівливі і величні. Традиційно цей танець танцювали чоловіки перед боєм, проте зараз він виконується незалежно від віку і статі.